Вперше у Волинській області з 28 по 29 листопада 2017 року відбувся виїзний семінар-практикум «Сучасні навчальні засоби та технології в природничих науках» у рамках Всеукраїнського науково-освітнього проекту «Відкрита освітня лабораторія» Національного центру «Мала академія наук України».
Унікальним досвідом з волинянами щодо застосування новітніх цифрових технологій на уроках фізики, біології, хімії поділився завідувач відділу створення навчально-тематичних систем знань НЦ «МАНУ», голова громадської організації фізиків України «Асоціація учителів фізики «Шлях освіти – ХХІ» Ігор Станіславович Чернецький.
Організатори семінару-практикуму – Національний центр «Мала академія наук України», управління освіти, науки та молоді Волинської облдержадміністрації та Волинська обласна МАН.
Робота виїзного семінару-практикуму тривала два дні:
- 28 листопада 2017 року у м. Ковелі на базі Палацу учнівської молоді імені Івана Франка та у м. Володимирі-Волинському на базі Володимир-Волинської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів-інтернату «ЦОСПП»;
- 29 листопада 2017 року у Луцьку на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.
У семінарі-практикумі взяли участь близько 200 педагогів та 125 учнів Волинської області.
Під час заходу педагоги експериментували, проводили досліди, знайомилися із сучасними світовими тенденціями розвитку науково-дослідницької роботи, STEM-освітою, приладною базою міжпредметного лабораторного комплексу «МАНЛаб» та побачили в дії такі новітні прилади, як цифровий мікроскоп, тепловізор та цифровий вимірювальний комплекс.
Програмою семінару було передбачено і зустріч Ігоря Станіславовича з учнями. Мета заходу – ознайомити слухачів з інноваційними підходами та можливостями Малої академії наук України щодо організації науково-дослідницької діяльності школярів.
Так, науковець розпочав з питання організації наукової роботи та розповів про основні етапи. «Для початку, – зазначив дослідник, – важливо обрати тему, яка Вас цікавить та сформулювати проблемні запитання, які обов’язково потрібно піддати достовірній перевірці».
Для наочності та репрезентативності було запропоновано таке проблемне запитання: «Чому поверхня бурульки має хвилясту форму?». На цьому прикладі вибудовувався алгоритм організації науково-дослідницької діяльності. Отже, наступним кроком після формулювання проблеми є попередній пошук інформації, її структуризація. На цьому етапі важливим є звернення за порадою до компетентного експерта з цієї проблеми. Відповідно ознайомившись з джерелами інформації, необхідно приступати до формулювання гіпотези, яка повинна мати формат завершеної думки.
І нарешті найцікавішим практичним моментом у науковій роботі постає експеримент, а саме такі його стадії, як конструювання, збір та опрацювання результатів. Важливою частиною роботи над науковим дослідженням є представлення отриманих результатів.
Окрему увагу, Ігорем Чернецьким було зосереджено на презентації «MANLAB» та сучасних цифрових вимірювальних комплексах, які є в їхньому арсеналі, наголошувалося й на співпраці з Європейським центром ядерних досліджень «CERN».
Особливий інтерес серед аудиторії викликали продемонстровані експерименти, які одна з учениць назвала магією, що дозволило учням не тільки зануритися в цікавий світ фізики, але й, водночас, бути безпосередньо учасниками цих експериментів. Дивував усіх присутніх науковець, власною обізнаністю в галузі фізики дивували й самі школярі, які з легкістю обґрунтовували сутність здійснених дослідів. Безперечно, експерименти з мідною трубою, неньютонівською речовиною та інженерним тепловізором – надовго запам’ятаються усім присутнім.
На завершення семінару-практикуму, на адресу Ігоря Станіславовича, лунали слова щирої вдячності від волинян за можливість доторкнутися до магії фізики та стати на крок ближче до вершини її величності Науки.
